Маніфест тупого качка – «Проклятий Бодибілдинг». Історія українського бодібілдингу. Ч. 5. Незнаючий Незнайка

kulturizm.info  продовжує серію публікацій історії українського бодібілдингу відомого культуриста-ветерана  з 50-річним стажем Беспаленка Василя Івановича.

частина 1, частина 2, частина 3, частина 4, частина 5, частина 6, частина 7, частина 8

А культуризм себе виправдовував, виправдовує і буде виправдовувати. Природа у нього така і удача! Він приносить людям задоволення, самодостатність, здоров’я, красиве, гармонійно складене тіло. Ваш вибір, панове бізнесмени, був дуже вдалий!

А. Тут нам бачиться, винен непідприємницький, недалекоглядний альтруїзм братів Вейдерыв, засновників всесвітнього спорту тілобудови. Це вони повинні були в правовому, юридичному, законодавчому аспекті застовпити своє право і право спорту тіла, давши йому генетичний статус, і захистити, таким чином, від вірусу чужорідних зазіхачів.

Висновок – не відбулося «патентування авторського права» Інтернаціональної Федерації Бодібілдингу (IFBB), на право створення (всякими іншими) тренажерних залів і фітнес-центр.

Б. Явно «свердлить» непрофесіоналізмом і від державних органів влади.

Забезпечити фінансування виду спорту в країні вони не здатні! Немає коштів. І немає мізків. Давати ліцензії на створення фітнес-центрів у них повноважень і клепок знайшлося! А подумати трохи і зобов’язати власника, який здуру береться організовувати бізнес, до якого він немає відношення, оплачувати хоча б 1% від доходів на рахунки федерації бодібілдингу та фітнесу, (на розвиток в країні, цього виду спорту) – справа через, цур, загадкова! Не доганяють!

Що б займатися на професійному рівні будь-яким питанням, необхідно, що б вирішенням цих питань займалися професіонали (а не дилетанти!).

Ось вам кошти на розвиток федерацій, проведення змагань, підготовки спортсменів, формування національних збірних команд країни! Делегування їх на Чемпіонати Європи та Світу!

І якщо в одну з ночей Ви (вибачте) помрете, від тренувального перевантаження, то ніхто навіть не здогадається, чому це сталося

Ну, а тепер ми звернемося до потенційного, звичайно з розчепіреними пальцями клієнта вітчизняних фітнес-центрів!

Шановні клієнти! Зверніть свою увагу на ту обставину, що …..

Жоден ВНЗ, жоден навчальний заклад України, Молдови, Білорусії, Литви, Латвії, Естонії, Росії і т.д. так само як і Франції, Великобританії, Німеччини, Італії, Греції, Швеції і т.д. США, Канади, Австралії не випускає і ніколи не випускав жодного дипломованого фахівця бодібілдингу та фітнесу!??? Це достовірний факт! Так хто ж Вас тренує? Ви собі таких запитань не задаєте? Ви довіряєте адміністрації центру!? Поцікавтеся хто ж вони за фахом? Вам пощастить, якщо тренером виявиться відомий атлет бодібілдер з достатнім практичним стажем і досвідом роботи.

істинний тренер - інструктор - сучасного фітнес-центру - це дипломований фахівець бодібілдер, який сам не курить, не вживає алкоголь, тренується на досягнення результату

А в основному інструкторами у фітнес-центрах працюють молоденькі дівчатка і хлопчики, (такими їх бачать власники). Без знань методики силових тренувань і не мають бодай якогось практичного досвіду. Вони можуть мати диплом університету фізичної культури, але за фахом бути (гірськолижниками, футболістами, тенісистами, плавцями, шахістами, і пр.) Або молоді люди, що мають лише сертифікат фітнес конвенції, пройдені тижневі курси! Вас можна привітати!

Виняток становитимуть професіонали, спортсменки гімнастки, закінчивши вищий спортивний вуз. І якщо такі ведуть аеробіку, степ-аеробіку, пілатес, інші види аеробіки. Ви можете з упевненістю довірити їм своє здоров’я!

Істинний дипломований фахівець і істинний тренер – інструктор – сучасного фітнес-центру – це дипломований фахівець бодібілдер, який сам не курить, не вживає алкоголь, тренується на досягнення результату, атлет який має біцепс не менше 43см, у дівчат талія не менше 58-62 см. У такого достатньо і теоретичних, наукових знань, а найголовніше те, чого не має ні хто – досвід роботи зі своїм тілом, який він може передати іншим.

Буде зовсім не погано, якщо до цього, він ще постійно бере участь у змаганнях і є призером, чи чемпіоном змагань з бодібілдингу та фітнесу!

Спеціаліст – футболіст, повинен тренувати футболістів! Лижник – лижників, плавець – плавців, гімнаст і акробат – гімнастів і акробатів, штангіст – штангістів, ліфтер – ліфтерів, шахіст – шахістів.

Важка атлетика – олімпійський вид спорту! І кожен штангіст, який тренує Фітнес – дезертир, зрадник своєї батьківщини – важкої атлетики!

Згадайте, а це матінка, правда! Штангісти завжди і у всі часи були затятими супротивниками Бодибілдингу! Не тільки супротивниками – ворогами!

А тепер скажіть! Ви бачили культуриста тренуючої – футболістів???

Штангісти завжди і у всі часи були затятими супротивниками Бодибілдингу!

Та його туди не допустять ні під яким приводом. Цього не буде! Там свої закони, своя мафія, свої правила! Чому ж тоді всі кому не лінь поперлися в БОДІ і ФІТ? Та тому що «нуворишам» фітнес індустрії по барабану хто буде вести у них заняття у фітнес-центрі! Вони дилетанти в спорті, а тим більше в специфіці силових тренувань. Як одно і те, чим це обернеться для здоров’я їх же клієнтів. Вам продають абонемент у фітнес-центр без довідки про стан Вашого здоров’я? Це вже говорить без коментарів саме за себе!

Про кричущий непрофесіоналізмі! Свідчить про некомпетентність адміністрації та про те, що власники центру, такі собі ризикові хлопці. Вас уже можна привітати! І якщо в одну з ночей Ви (вибачте) помрете, від тренувального перевантаження, то ніхто навіть не здогадається, чому це сталося? Адже в стереотипі обивателів, далеких від професійних питань, фітнес-центри продають їм здоров’я, або надію на його придбання! І нашкодити то, ну ніяк не можуть. Це ж все для здоров’я!

Автор – Василь Беспаленко

Далі буде …

Схожi публикацii:

Залишити відповідь


Маніфест тупого качка – « Проклятий Бодібілдинг». Історія українського бодібілдингу.Ч. 2. Бодібілдинг в СРСР

kulturizm.info  продовжує серію публікацій історії українського бодібілдингу відомого культуриста-ветерана  з 50-річним стажем Беспаленка Василя Івановича.

частина 1, частина 2, частина 3, частина 4, частина 5, частина 6, частина 7, частина 8

В СРСР культуризм заборонявся, як чужий, буржуазний вид культури і спорту. У 70-х і 80-х тільки функціонери республік Прибалтики Естонії, Латвії, Литви організовують і проводять конкурси, турніри, меморіали, чемпіонати. Але це лише з урахуванням прогресивності керівництва цих республік. Складніше і навіть зовсім безнадійно йдуть справи в Білорусі, Україні, Молдавії, Росії.

І тільки з 1986 року, часу офіційного визнання Бодибилдингу, справа зрушила з мертвої точки … В Україні перші напівофіційні змагання з культуризму починають організовуватися з 1972р. У Києві, в 1975 (Ялта, Крим), з 1976р. (Черкаси), з 1980 (Львів, Чернівці, Харків, Дніпропетровськ, Запоріжжя), одиницями функціонерів і атлетів. У Росії та Білорусі з 1980 – 1986р. Виняток становили Тюмень і Северодвинск де брати Колтун Аркадій і Євген, примудрялися організовувати змагання з 1972р.

на фото: підпільний зал в Черкасах

У зали важкої атлетики, качки не допускаються, їм доводиться тренуватися самостійно, без тренерського супроводу, без медичного контролю та консультацій. Літератури немає, рідко який матрос з Прибалтики привезе Американський «Маскл» або «Флекс».

Виникають саморобні «підпільні» зали та клуби в сараях, на горищах, і підвалах. Це все, правда! Цей рух розвивають тільки фанати! Їх одиниці! Їм ні хто не робить допомоги, фінансування. Верстати й тренажери робляться своїми вмілими руками, з підвалів виносяться тонни землі та сміття, все за свій особистий рахунок.

Підготовка до змагань, поїздки на чемпіонати та Турніри, за тисячі кілометрів, за свій рахунок. Організація та проведення змагань теж за свій особистий рахунок, або за рахунок качкового клубу. Спортивні товариства, спортивні клуби, спорт комітети в кращому випадку можуть поставити печатку на положенні про змагання і виділити грамоти для учасників. І це вже добре, вже багато, вже предостатньо!

Заборонений плід солодкий! Заборона тільки підстьобує і стимулює.

Справжні любителі культуризму живуть однією дружною сім’єю. В їх середовищі довгий час існує повага, взаєморозуміння і єдність. Рівень атлетів і рівень проведених змагань з кожним роком зростає.

Запоріжжя, клуб "Богатир", 1974 рік

Брати участь у міжнародних змаганнях не є можливим.

За залізною завісою, інший Світ, інший Всесвіт. Атлети Союзу варяться у власному соку. Але ряди замикаються, стають щільнішими, життєздатнішими, рівень популярності атлетизму зростає, не дивлячись ні на що.

До 1982 року в США утворюється Національний комітет по фізичній культурі (NPS). В наші дні NPS санкціонує загальнонаціональні та регіональні аматорські змагання, переможці яких мають право на отримання професійної карти IFFB. Це означає, що вони можуть змагатися за найгучніші титули і великі гроші. З виникненням NPS і розвитком його тісних контактів з IFFB братів Вейдерів, конкурс «Містер Америка» AAU припинив своє існування в 1999 році. Разом з ним пішла в минуле велика частина сучасної історії Бодібілдингу.

Такі титули, як «Містер Флорида», «Містер Техас», або «Містер Каліфорнія» більше не існують. І сотні місцевих змагань – «Містер Піттсбург», «Містер Анланта», «Містер Новий Орлеан» – теж виявилися на узбіччі прогресу.

Атлети Києва і Черкас у Криму

Офіційно створена при Госспорткомітеті Україна федерація культуризму України за період з 1986 по 2000рік не отримала від держави жодної копійки для організації роботи та проведення змагань. Підтримки у розвитку бодібілдингу та фітнесу ні хто не чинив. Функціонери, члени федерації і далі проводили свою роботу на рівні голого ентузіазму.

Істотну підтримку їм надавали спонсори, люди симпатики «культів», правда, обчислювалися вони одиницями. Так в Запоріжжі тягнули лямку Долгокір і Пономаренко, в Черкасах Алексенко в Чернівцях Васьковський, в Харкові Кашанский, в Дніпропетровську Нехчін і Глядчишин, в Криму Панков, в Одесі Осипенко, в Києві Левченко і Бородін, у Львові Богданов і Беспаленко. «Васил» Милокостний першим в Україні (і в СРСР!) Організував виробництво тренажерної техніки!

Перші атлети України: Володимир Сога і Володмимр Тимошенко. Київїв, Гідропарк

У СРСР в 70-х, 80-х, роках на один населений пункт в 500 000; 800 000 тисяч населення в кращому випадку налічувалося 8 – 10 атлетів, які вважали себе культуристами. Від Україні в цей же період часу тільки чотири культуриста, брали участь у Всесоюзних змаганнях! (Василь Беспаленко, Андрій Долгокір, Олександр Алексенко, Володимир Тимошенко). Ще було на один населений пункт від двох до трьох десятків симпатиків (які виступають час від часу). Така ж ситуація в загальному спостерігалася в кожній з союзних республік.

Виняток становили Прибалтійські республіки. Тут атлетів і функціонерів завжди було більше, якість атлетів вища, рівень організації кращий! Там керівництво республік було розвинутішим і прогресивнішим. З усіх республік першість завжди належала Литві.

Шауляй, Литва. Всесоюзні змагання з пауерліфтингу, 1984 рік

У період з 1970 по 1990 р. на кожну європейську країну, таку як Росія, Україна, Естонія, Латвія, Литва функціонерів нарахуємо всього від п’яти з натяжкою десяти чоловік. Спортсменів, кожній з цих країн тих, хто серйозно тренувався і готувався до змагань, можна порахувати на пальцях однієї руки.

З функціонерів: в Естонії, Іннар Мардо – засновник «Меморіалу Георгія Тенно»; в Латвії, Фелікс Сайковський і Олег Буринський; в Литві Роман Калінаускас, Алексас Новіковас, Едмундас Даубарас – засновник міжнародного «Турніру Бурштиновий Приз», засновник Всесвітньої Федерації Фітнесу, Всесвітньої Федерації Бодібілдингу; в Росії – Володимир Дубінін, Роман Павлович Мороз ЦГОЛІФК, Борис Раєв (Ленінград), брати Колтун (Тюмень), Володимир Шубов, Леонід Остапенко (Москва). У Білорусі активну роботу ведуть Валерій Богданович, Захар Бродський, Володимир Олександрович, Володимир Елуфімов.

А яких тільки «легенд» домислів і міфів не ходило про бодібілдинг.

А скільки недоброзичливості, піклування, витало навколо. І те, що м’язи ці тільки надуті і сили не мають. І що якщо коли кинути тренуватися, то і м’язи та шкіра обвиснуть. І що не м’язи це зовсім, а жовна порваних зв’язок. І якщо вже ти почав качатися, то до кінця життя доведеться … І що всі вони імпотенти. І що нарциси і самозакохані. А те, що тупі, так це однозначно. А навіщо цим займатися, якщо є красиві шмотки (які успішно прикриють целюлітні дупи) і парфумерія. Адже головне прикрити безформний і потворний сором тіла. А тіло – це еротика, це сексуальне збудження, тому показувати його, милуватися їм неприйнятно, ганебно. Якщо ти в чомусь досконаліший і кращий за мене, анафема тобі,зажерлива заздрість, підступне піклування, тебе необхідно знищити!

За радянської влади, органи місцевого управління так і не змогли взяти під контроль підпільні клуби та зали ні в Дніпропетровську, ні у Львові, ні в Києві, ні в Ленінграді, ні в Москві, ні в Люберцях. Через потурання поводирів «світлого комуністичного майбутнього», звалився Союз Рад.

Атлетична гімнатиска. Довільна програма з гантелями

Винних не знайшлося … Сотні мільйонів людей залишилися обдуреними. Розірване на шматки, колись єдине тіло, десятками років в муках так і не може прийти в себе. Кому тут справа до ганебного тіла?

Так і сьогодні. Над сучасними фітнес – центрами, де б в СНД вони не перебували, немає Органу повноважного здійснювати контроль. Контроль над їх спонтанною «оздоровчою» діяльністю! Цим не цікавляться ні Міністерства здоров’я, ні Міністерства Спорту, ні парламенти Держав.

Знову-таки єдиний виняток складає Литва, де питання розвитку фітнесу та бодібілдингу куруються Державою, де питання розвитку цих видів спорту внесений до Державного бюджету. Де Всесвітня Федерація Фітнесу (WFF) може приймати в Вільнюсі або Клайпеді до 1000 спортсменів з усього Світу, і повністю оплачувати ним дні участі в змаганнях!

Арнольд Шварценегер, 1987 рік. Москва. Зйомки фільму "Красная жара"

Після офіційного визнання в Радянському Союзі культуризму (1986) і в лавах колишніх соратників і однодумців почалися відверті протистояння (боротьба за владу). Уже відразу після створення Всесоюзної федерації культуризму (п. Кубинка, Московської Області, 11 серпня 1987 року) та обрання її головою Олімпійського чемпіона, Юрія Петровича Власова. «Лідери» почали ділити шкуру невбитого ведмедя. Перетягувати ковдру на себе. Що багато в чому нашкодило загальній справі. Ці процеси відбувалися і у федерації Україні і Росії, і в середовищі лідерів культуризму, колись союзних Прибалтійських республік.

Далі буде …

Частина 1.

Схожi публикацii:

Залишити відповідь