Головна Атлети Пауеліфтер Михайло Буланий: «Цей вид спорту допомагає нам ні про що не...

Пауеліфтер Михайло Буланий: «Цей вид спорту допомагає нам ні про що не думати, тому що в ньому є все»

Пропонуємо Вам розмову з чемпіоном світу з пауерліфтингу Михайлом Буланов і його тренерами, які чимало вклали в його перемогу сил і грошей.

Найактивнішим співрозмовником виявився не чемпіон, а заслужений тренер України Лернік Матосян. Він у спорті 30 років, з яких 25 живе в Україні. Його сини теж спортсмени: старший займається веслуванням, молодший – теквондо. Однак, для пауерліфтингу вони ще молоді, та й невідомо – чи підуть по стопах батька. 45-річному тренеру працювати з Мішею легко, адже він сам діючий спортсмен. Та й досвід у нього – дай Боже кожному: Лернік Григорович виховав кілька чемпіонів світу, вже виступав на змаганнях зі своїми «онуками» – вихованцями вихованців.

35-річний Михайло Буланий почав тренуватися на спортивній базі техуніверситеті, коли йому було 18. Перший Мішин тренер Павло Мандя навчив головному – вірити в себе. У 2008 році Буланий закінчив Полтавський педінститут і став, зрозуміло, вчителем з фізичного виховання. Потенціал майбутнього чемпіона світу зауважтли і розвивали впродовж п’яти останніх років два тренери, які стали з часом його друзями, – Лернік Матосян і Володимир Ленець.

– Лернік Григорович, чемпіонат світу проходив на краю світу, в ПАР, і перемога далася Міші не так-то просто …

Л. М.: Я дуже хвилювався за Мішу, адже він сильно застудився. У нього під час змагань було 39 градусів температури. Але, знаючи його характер, я був спокійний: він все одно всіх порве. Останній підхід до штанги, коли він взяв 342,5 кілограма, дав йому золото і в сумі, і в тязі. Там є відео, де я його тримаю і кажу: Миша, не падай, будь ласка, потерпи три хвилини, ми вже чемпіони.

М. Б.: Так, відчуття були не найкращі. Я так боявся, що мене взагалі не пустять в країну. У минулому році, коли «гуляв» свинячий грип, спортсменів іноді не пускали на міжнародні змагання.

– А як вас взагалі сприймали в Потчефструмі? Ви обидва такі колоритні … У сенсі, великі чоловіки з чисто поголеними головами.

М. Б.: Ми летіли в ПАР 12 годин з зупинкою у Франкфурті. Так от там, очевидно, я митникам не сподобався: обшукали з ніг до голови, навіть каблуки перевірили.

– Самі змагання сподобалися?

Л. М.: Дуже! Організація – на вищому рівні. Жили в шикарних номерах в 5-ти хвилинах ходьби від залу змагань. Хоча, не сподобалося, що температура на вулиці і в Міші була 39 градусів.

– А якби Михайло був здоровий, підняв би штангу більшої ваги?

Л. М.: Та, там би таке творилося …

М. Б.: Звичайно, так. Я і розраховував, що підніму більше.

– Ризиковий ви, проте … У вашому спорті бувають нещасні випадки?

М. Б.: В українській збірній один хлопець отримав перелом плечової кістки. Ми відразу і не зрозуміли, чого він так знітився. Думали, що в нього розтягнення, так він терпів.

– Міша, як ставиться сім’я до вашого захоплення таким небезпечним спортом?

– Я 15 років займаюся, дружина Олена вже звикла. Хоча, звичайно, переживає. Мій дев’ятирічний син Богдан татом пишається. Хоча сам займається плаванням.

– А другої дитини не хочете?

– Дуже хочу (посміхається).

– Я чула, деяким спортсменам забороняють займатися сексом перед змаганнями …

Л. М.: (перебиває) Що ви! Ніхто не забороняє! Навпаки – потрібно займатися сексом. Без нього надто нервуєш й журишся. У пауерліфтингу ці якості не вітаються.

– Як часто доводиться тренуватися, щоб бути у формі?

М. Л.: Тренування 4 рази на тиждень. Паралельно ще й працюю тренером, у мене є свої спортсмени.

– І що, багато заробляєте?

М. Б.: Грошима на змагання нас спонсорує другий тренер Володимир. Я з ним познайомився в одному спортивному клубі. Як-то звернувся за допомогою – він не відмовив …

– Володя, чому ви допомагаєте?

В. Л.: Допомагаю, коли побачив, що людина реально може стати чемпіоном світу, а в нього немає грошей для того, щоб поїхати кудись, не кажучи вже про те, щоб нормально тренуватися і харчуватися.

– Міша, а чим відрізняється ваше харчування від раціону звичайного чоловіка?

М. Б.: Потрібно якісне харчування, тому дороге. Крім того, 1 кілограм м’яса на день з’їдаю. Яловичину в основному, іноді курятину. І спеціальні вітаміни і добавки. Ми їх «комбікормом» називаємо (посміхається).

– Є продукти харчування, які протипоказані?

М. Б.: Я все можу є. Якщо 3-4 кілограми зайвої ваги з’являється, доводиться скидати. У тому числі за допомогою сауни.

– Так, вас прогодувати – дороге задоволення … До речі, про дорогу: вам грошова премія за статус чемпіона світу з паерліфтінгу належить?

М. Б.: Цих виграних грошей вистачить на місяць підготовки і на харчування.

– Володя у вас «мовчазний спонсор», як я бачу. У мене питання до всіх трьох: що для вас пауерліфтинг?

М. Б.: Я займаюся ним не заради грошей чи престижу. Якщо порахувати, скільки було витрачено і отримано за ці роки – то більше витрачено. Подобається просто.

Л. М.: А чим ще займатися? Що, в казино грати? Є люди, яким подобається стріляти, на машині ганяти. Є багато шкідливих звичок – пити, палити. Чоловік, який може забезпечити сім’ю, шукає інші розваги в життя, якщо йому нудно. Цей вид спорту допомагає нам ні про що не думати, тому що в ньому є все: азарт, змагання, медалі, діти, добро.

В. Л.: Задоволене обличчя Міші – це мені дає спорт. Бували моменти, коли йому хочеться виступити, а держава не дає грошей навіть на переліт. Два роки тому була така – жодної копійки не отримали. Я ж бачу, як у нього відкривається друге дихання, коли він може показати свій талант.

текст, фото – www.poltava.pl.ua
Ганна Довгошия