100 днів команди IFBB: комунікаційний провал оновленої федерації?

Днями минуло 100 днів з часу обрання нових ТОП менеджерів федерації IFBB України. Термін достатній для прийняття рішень та кроків, які мали б стати основоположними для закладення принципів та цінностей, які формуватимуть надалі напрям розвитку нової команди. Однак, на жаль, поки не зрозуміла візія тих, хто взяв на себе відповідальність вивести з кризи федерацію.

Федерація IFBB України давно потребувала змін у своїх підходах у роботі із медіа та комунікації із спортсменами. Медіа були наче непотрібними, як і глядачі, без яких фактично проводилися в останні роки турніри в регіонах. Головна причина: відсутність комунікації з громадами, де проходили змагання, мешканцями і місцевими ЗМІ. Турніри на яких з два десятки глядачів на фіналі — це крах.

Після розколу  IFBB України з’явилася надія, що новий менеджемент зможе налагодити усі ці процеси, якими ніхто не займався раніше. Проте виглядає, що очікувати змін — марно.

Весняний турнір у Харкові з медійної точки був повним провалом. Розкішний інформаційний привід  — 50 років федерації (неймовірний козир для медіа на національному рівні) був знищений: ані серії медіа матерів на цю тему, ані бодай прес-конференції для національних ЗМІ, ані супровідних заходів для фітнес-середовища. Провели непоганий турнір у Харкові, однак навіть не Google про це нічого не знає. Популяризація спорту у даному випадку — це просто мертвий рядок у положенні змагань.

Оголошення результатів змагань для IFBB ніколи не було у пріоритеті. На сайті списки переможців з’являлися… за кілька місяців після турнірів. Оновлена команда IFBB опублікувала результати змагань у Харкові аж на 19-й день після змагань. Даруйте, але навіть на наступний день після футболу чи боксу результат нікому вже не потрібен. Все має бути вчасно.

Корупційний скандал навколо IFBB України народився та помер у Facebook. Ніхто так і не наважився публічно офіційно звинуватити своїх колег:  ми не побачили анонсів прес-конференції для ЗМІ. Знову таки, подія була національного масштабу, однак привідкрили її завісу лише журналісти 1+1. Інші ж просто не могли знати, адже не всім цікаві звинувачення на рівні коментарів у соцмережах.

Потрібні чіткі та зрозумілі месижі та канали їх отримання. В результаті ані медіа, ані громадськість не обізнані з тим, що відбулося. Скандал всеукраїнського рівня згас, ніби його і не було.

Фактично розколовши IFBB України на дві частини (кожна з яких вважає себе легітимною), частина спортсменів, яка перейшла до нової команди, не має розуміння того, що ж далі.  У публічному просторі немає інформації про те, що відбувається з федерацією після розколу. Які перспективи може дати нова команда? Та й досі не зрозуміло, чим нові функціонери та їхнє бачення відрізняється від тих, хто залишився.

Якими є переваги участі у команді нових організаторів турнірів? Що нового може дати Україні, індустрії та атлетам оновлена команда? Якими є її цінності і кінцева мета? Для учасників фітнес індустрії відкрите питання: а що далі? Ці питання досі залишаються без відповіді, які мали б звучати з уст спікерів та офіційних спільнот, сторінок, сайтів… Взаємна комунікація та довіра (їхня наявність чи відсутність) стануть найближчим часом вирішальними.

Щодо цінностей теж питання. Чи стане федерація таки українською по духу, якщо ми бачимо офіційні відео ролики із змагань озвучені російською, а на змаганнях у Харкові на сцену виходить атлет, який в час війни безсоромно виступає в Росії під прапором країни-окупанта, а в соціальних мережах публічно ті відверто зневажає Україну.

До початку осіннього змагального сезону залишається півтори-два місяці, а досі немає календаря турнірів. Невідоме ні місце, ні дата проведення головного Чемпіонату осені. Як і не зрозуміло чи він буде взагалі. А це відверта неповага до спортсменів, які готуються на змагання. Відсутність чітких орієнтирів зіграє на руку конкуруючим федераціям, які тільки потирають руки в очікуванні.

Роман Лавринюк, оглядач KULTURIZM.INFO

Похожие публикации:

Добавить комментарий