НОВИНИХарчування

Метаболічні зрушення в організмі бодібілдерів та важкоатлетів під впливом тренувань

Метаболічні зрушення в організмі бодібілдерів та важкоатлетів під впливом тренуваньПри адаптації до великих фізичних навантажень в організмі відбувається суттєва перебудова обмінних процесів, спрямована на економізацію роботи функціональних систем та підвищення їх стійкості до екстремальних впливів. Різкі зрушення метаболічних показників можуть стати лімітуючими факторами працездатності спортсменів і ефективності тренувального процесу у відповідь на вплив великих за обсягом та інтенсивності тренувальних навантажень і недостатньої швидкості відновлення нормальної діяльності найважливіших функціональних систем організму.

У зв’язку з цим вкрай важливим є з’ясування особливостей метаболізму і можливостей спрямованого впливу на певні метаболічні процеси, важливі для підвищення швидкості відновлення після напруженої м’язової діяльності.

У даній роботі ми обстежили 43 спортсмена, їх вік-19-1922, вага тіла – 55-113 кг.

Метаболічні зрушення в організмі бодібілдерів та важкоатлетів під впливом тренуваньВстановлено, що малі тренувальні навантаження (обсяг 2-5 т при переважному використанні вправ з інтенсивністю, що становить 65% від граничного результату) і середні тренувальні навантаження (обсяг 5-8 т при використанні вправ з інтенсивністю 75-85%) не викликали достовірних змін в екскреції з сечею загального азоту, сечовини, амінного азоту і креатиніну в порівнянні зі станом відносного спокою. Під впливом великих тренувальних навантажень, обсяг яких становив понад 8 т, в яких використовувалися вправи високої інтенсивності (90 – 100%), ренальна екскреція азоту, сечовини, амінного азоту, креатиніну значно підвищувалася. У 70% обстежених спортсменів виявлений креатин в сечі (0,01 – 0,019 г / год), у 32% – білок у сечі.

При виконанні великих фізичних навантажень спостерігалося також підвищене виведення загального азоту з потом. У поті, зібраному у спортсмена з верхньої половини тулуба під час 1,5 годинного тренування, вміст загального азоту становив приблизно 0,4 р. Отримані результати свідчать про підвищення екскреції кінцевих продуктів обміну азоту в умовах великих і інтенсивних тренувальних навантажень.

При вивченні впливу малих, середніх і великих тренувальних навантажень на електролітний обмін було встановлено, що зі збільшенням обсягу та інтенсивності навантажень значно зростає добова екскреція з сечею калію і знижується екскреція натрію. Величина ренальної екскреції кальцію та фосфору під впливом різних за величиною фізичних навантажень не зазнавала достовірних змін. З підвищенням майстерності та тренованості спортсменів зміни в екскреції калію і натрію у відповідь на велику тренувальне навантаження були виражені в меншому ступені.

Метаболічні зрушення в організмі бодібілдерів та важкоатлетів під впливом тренуваньПри вивченні вітамінного статусу організму спортсменів, що піддавалися впливу великих тренувальних навантажень, відзначена підвищена потреба їх у вітамінах В, В2, РР, В6, аскорбінової кислоти.

Поряд з вивченням обміну білків, вітамінів, електролітів у важкоатлетів визначали ряд показників, що відображають стан процесів навантаження, втоми, відновлення та адаптації: екскрецію з сечею катехоламінів (адреналіну, норадреналіну, ДОФА, дофаміну), кетонових тіл, кислих монополісахарідов, вміст сечовини в сироватці крові, кислотно-лужний стан крові та ін. Результати досліджень цих біохімічних тестів показали в ряді випадків недостатній ступінь процесів відновлення після попередніх великих тренувальних навантажень. Про це свідчили наявність метаболічного ацидозу, підвищений вміст сечовини в сироватці крові (при визначенні її вранці, у стані спокою), низька урінарная екскреція дофаміну і ДОФА, що відображають резервні можливості симпатоадреналової системи, високий вміст кетонових тіл і кислих мукополісахаридів у сечі та ін

Встановлені зміни досліджуваних метаболічних показників обумовлені загальною напруженістю обмінних процесів, викликаної впливом на організм великої фізичного та нервово-емоційного навантаження. Разом з тим характер метаболічних зрушень і швидкість відновлення в цих умовах залежать певною мірою і від аліментарного фактора.

У зв’язку із зазначеними змінами показників метаболічного статусу організму спортсменів під впливом фізичного навантаження слід звернути більш пильну увагу на облік фактичного харчування. Проведеними нами дослідженнями встановлено, що фактичне харчування важкоатлетів завжди відповідало повністю вимогам раціонального харчування і не в достатній мірі забезпечувало підвищену потребу організму в окремих харчових речовинах. За хімічним складом раціон харчування рідко характеризувався певною несбалансованістю. Наголошувалося співвідношення білків, жирів і вуглеводів у раціоні 1:1,1.2:1,7, що не відповідало існуючим рекомендаціям (1:0,8:4). Кількість білка в цьому випадку (14% від загальної калорійності раціону) було нижчим за величину 16-18%, що забезпечує потребу важкоатлетів у білку при великих тренувальних навантаженнях. При розрахунку амінокислотного складу відзначався дефіцит метіоніну і ряду замінних амінокислот, що, очевидно, було пов’язано з переважанням в раціоні білків тваринного походження (80-90%) і недостатньою кількістю рослинного білка. Характерним було надлишковий вміст жиру в раціоні, що складало 46% від загальної калорійності раціону, при низькому коефіцієнті, що виражає ставлення поліненасичених жирних кислот до насичених.

Нераціональним в харчуванні обстежених важкоатлетів було надзвичайно низьке споживання вуглеводів – енергетичного компонента їжі (40% по калорійності). При оцінці мінерального складу добового раціону було відзначено, що вміст у ньому калію, натрію і кальцію був значно нижчим величин, рекомендованих для спортсменів. За змістом фосфору добовий раціон відповідав існуючим рекомендаціям. Вітамінний склад раціону обстежених важкоатлетів не забезпечував підвищену потребу спортсменів в окремих вітамінах, використовуваних для синтезу різних коферментних систем. Зміст гіаміну, ніацину, піридоксину, пантотенової – кислоти, фолацину, біотину знаходилося у межах нижньої межі норми для дорослої людини. Вкрай низьким було вміст у раціоні аскорбінової кислоти (12,5 ± 0,9 мг на 1000 ккал при нормі 35). Слід гадати, що незбалансованість добового раціону обстежених важкоатлетів, вміст у ньому ряду харчових речовин, мінеральних елементів і вітамінів в кількостях, що не задовольняють потреби спортсменів в період великих тренувальних навантажень, відіграли певну роль у генезі змін метаболічних показників. Зокрема, причинами у розвитку недостатньої забезпеченості організму вітамінами групи В і аскорбінової кислоти було недостатнє надходження їх в організм з їжею, а також неповне засвоєння, пов’язане з розбалансованістю хімічного складу раціону, порушенням оптимальних співвідношень між окремими вітамінами та іншими нутрієнтами.

Незбалансованість раціону харчування обстежених спортсменів, що виражається в надмірному вмісті жиру при недостачі вуглеводів, в умовах напруженого фізичного навантаження стало причиною високого вмісту кетонових тіл в сечі в окремих спортсменів (80-180 мг / добу при нормі 20 – 50 мг на добу).

Недотримання оптимальних співвідношень в вмісті калію і білка в раціоні могло стати причиною підвищених втрат організмом калію при великих фізичних навантаженнях.

Для скорочення термінів відновлення метаболічних функцій і підтримки високої працездатності спортсменів при виконанні великих тренувальних навантажень необхідна перш за все правильна організація харчування. Доцільно включати в раціон спеціалізовані продукти харчування, які мають ряд переваг у порівнянні зі звичайними традиційними продуктами. Використання спецпродуктів, які володіють легкої засвоюваністю, високою питомою калорійністю, невеликим об’ємом, дозволяє завдяки певній спрямованості їх хімічного складу оперативно вносити зміни в харчування спортсменів, забезпечуючи адекватне витратам організму постачання енергією та харчовими речовинами.

Використання традиційних продуктів в кількостях, що задовольняють потреби організму в харчових речовинах, наприклад у білку, в умовах багаторазових тренувань через великий обсяг прийнятої їжі, відносно повільного її переварювання може викликати у важкоатлетів під час тренування зі штангою стан дискомфорту, відчуття тяжкості в області шлунка , утруднене дихання та диспепсичний синдром.

На підставі вивчення особливостей метаболічного статусу організму спортсменів, фактичного харчування і тренувального режиму був розроблений в Інституті харчування АМН СРСР ацидофільний спеціалізований продукт, призначений для прискорення відновлення працездатності спортсменів після великих тренувальних навантажень. У 100 г продукту міститься 30-35 г білка, 45-50 г вуглеводів, 10-15 г жиру. Продукт збалансований за амінокислотним складом. У жировому компоненті продукту співвідношення поліненасичених жирних кислот і насичених складає 0,5, що відповідає фізіологічним вимогам. У вуглеводну частину продукту входять глюкоза, фруктоза, сахароза, лактоза, мальтоза, декстрини, крохмаль. У ньому є також органічні кислоти, великий спектр вітамінів і мінеральних солей.

Прийом спецпродукту додатково до існуючого харчуванню дав можливість дещо скоригувати хімічний склад раціону. Збільшення в раціоні вмісту білка, вуглеводів, збагачення його вітамінами (С, В, В2, В6, РР), мінеральними речовинами сприятливо позначилося на показниках метаболічного статусу організму спортсменів, їх самопочутті і працездатності. Щоденне застосування спецпродукту по 100 г додатково до фактичного харчування сприяло активації анаболічних процесів в обміні азоту, зниження ренальної ескреціі амінного азоту та креатиніну, зменшення навантаження в обміні калію, натрію кальцію, фосфору. У спортсменів, які отримували спецпродукт, спостерігалася менша втрата організмом калію в період великих тренувальних навантажень.

Прийом продукту сприяє покращенню вітамінного статусу організму. На підставі вивчення ряду біохімічних тестів (сечовина в сироватці крові, кислотно-лужний стан крові, кислі мукополісахариди, кетонові тіла сечі) встановлено прискорення процесів відновлення після попередніх великих фізичних навантажень із застосуванням спецпродукту. Так спортсменів, які вживали продукт, відзначено зниження урінарної екскреції кетонових тіл кислих мукополісахаридів, більш низькі величини вмісту сечовини в сироватці крові (при визначенні її вранці, натщесерце) зменшення змін показників кислотно-лужного стану під впливом тренувального навантаження і більш швидке їхнє відновлення. Прийом спеціалізованого продукту сприяло підвищенню ефективності виконання тренувальних навантажень, росту спортивних результатів. При реєстрації часу підйому штанги за допомогою електронної лазерної установки в шести зонах інтенсивності (60, 65, 75, 85, 90 і 95% від кращого результату у вправі) встановлено, що у спортсменів, які отримували спецпродукт, час підйому штанги у всіх зонах інтенсивності менше, ніж у спортсменів контрольної групи, в середньому в ривку на 0,7-1,5 мс, у поштовху-на 0,7 – 1,1 мс.

Проведені дослідження вказують на необхідність контролю за метаболічним статусом організму спортсмена в період великих тренувальних навантажень і важливість своєчасної корекції метаболічних зрушень за допомогою факторів харчування.

Вплив великих тренувальних навантажень на екскрецію з сечою кінцевих продуктів обміну азоту у важкоатлетів

Показники До тренуванняи (фоновий період) Під час тренувань Після закінчення тренувань
Загальний азот, г/ч

Сечовина, г/ч

Амінний азот, мг/ч Креатинін, мг/ч

1,15±0,040 2,19±0,012

25,1±1,3

58,4±2,1

1,23±0,66

2,3±0,14

31,3±2,9

72,1±4,3

1,78±0,08*

3,26±0,22*

34,3±2,1*

84,1 ±5,3*

*Различия с фоновым периодом достоверны p (знак менше) 0,05

Вплив різних за обємом тренувальних навантажень на жлбову екскрецію з сечею калія, кальція, натрію, фосфору у важкоатлетів (Х±Sдріб X

Тренувальні навантаження
Показники малі середні великі
Калій:

Надходження з їжею, мг/доба

екскреція з сечею, мг/доба

% виведення

5500±194,2

3372 ±156

61,3±1,4

6727 ±294

4736±201

70,3±2,4

4947 ±239

3978±114

80,4±2,1*

Натрій:

Надходження з їжею, мг/доба

екскреція з сечею, мг/доба

% виведення

5472 ±204

4524 ±194

82,6±1,7

5916±242

4999±126

84,5±1,7

5512±212

4090 ±196

72,3±2,0*

Кальцій:

Надходження з їжею, мг/доба

екскреція з сечею, мг/доба

% виведення

3577±142

254 ±24,6

7,1±1,1

372±155

257±27,1

6,9±1,1

2841±209

233±22,4

8,2±1,1

Фосфор:

Надходження з їжею, мг/доба

екскреція з сечею, мг/доба

% виведення

2644±105

1343±96,2

50,40±2,1

3081±124

1596±98,4

51,8±1,4

2212±184

1197±95

54,1±1,3

*Различия с фоновым періодом достоверны p (зак менше) 0,05

К. А. Коровников, Н. І. Ялова, Г. А. Азізбекян, Ю. А. Матвєєв, Інститут харчування АМН СРСР, Москва, В. С. Біляєв, Р. М. Волховський, МОГІФК. Важка атлетика 1984.

Фото eastlabs.biz

_________________________

читайте також:

10 правил довголіття від гуру фітнесу Джека Лалейна

“Сушка” аматора – думка професіонала

Прийшов зал – пий! Роль води в бодібілдингу

Пов’язані статті

Залишити відповідь

Back to top button