Головна НОВИНИ У чому поялягає сенс пауерліфтингу?

У чому поялягає сенс пауерліфтингу?

Суть пауерліфтингу – стати міцним як то залізо, яке ми піднімаємо на тренуванні. Міцнішим і сильнішими, витривалішими. Але багато хлопців, які відчули смак ваги, починають гнатися за ними, нехтуючи технікою і здоров’ям.

І тут-то починається: вилітають диски, зміщуються хребці, хтось рве спину і поперек, надриває сухожилля.

Так, заповітну вагу начебто витягнув, а тепер не можеш довго підійти навіть до ваги для розминки, або того гірше: зламався так, що лікарі ледве склали. І так про що я? Є змагання, на яких викладаєшся повністю, зчепивши зуби, а є вага, яку ти повинен взяти для себе особисто.

На моє глибоке переконання, вага визначена для себе може бути взятою, коли ти плавно і без надриву її вичавлюєш / тягнеш, наче забиваєш цвях, і є сили, взяти її ще раз за цей підхід, нехай вже з великим зусиллям , аніж перший повтор.

Спокійна сила, яка перемагає штангу. Я пишу це для хлопців, які не рвуться до світових рекордів, але хочуть стати сильнішими за багатьох, для тих, хто тільки почав займатися триборством.

Я спілкувався з людьми, які присвятили своє життя спорту, і всі вони сходяться в одному: спочатку техніка – потім кілограми, спочатку бездогане відпрацювання та обкатка ваг – потім кілограми.

головне: не дивитися, скільки роблять люди навколо, головне, чи виконав ти те, що розписав на сьогоднішнє тренування

Чого приховувати – я сам заробив хрустяшку в хребцях в гонитві за вагами, адже приємно, коли непорушна вага оживає в твоїх руках або злітає на твоїх плечах вгору. Але! Залізна Гра, це сила заради сили, але сили не одноразової, коли ти береш вагу і ламаєшся, перегораєш і надриваєшся. Ми йдемо вперед, хтось швидше, хтось повільніше, із завзятістю досягаючи наміченого.

Перш за все заняття спортом повинні дарувати нам здоров’я, робити нас міцнішими, виховувати характер і волю, а не руйнувати і зношувати.

Накидаючи по 2.5 кг, по 5 кг раз два три тижні, постійно шліфуючи техніку вправ, ми зміцнюємо свої зв’язки і кістки, нехай заповітний вагу, 200 кілограм, наприклад, нам скориться не за рік, а за півтора, нехай ми його візьмемо не в 20 років, а в 22-23, але потім в 65 ми піднімемо свої 180 кілограм, не страждаючи від болю в суглобах.

Відчуваєш, що можеш більше? Роби більше, але спокійно і впевнено, без надриву. Немає нічого поганого в тому, щоб попросити інших подивитися як ти робиш, вислухати уважно зауваження, якщо його робить тобі та людина, яка на твоїх очах брала у цій вправі солідну вагу. І головне: не дивитися, скільки роблять люди навколо, головне, чи виконав ти те, що розписав на сьогоднішнє тренування.

Я кщо бути наполегливим і послідовним, то і результат буде.

Загалом у закінчення статті бажаю всім результатів в силових, відсутності травм, і бажаю перемог, як у змаганнях так і над собою.

Олександр Вовк, 21 рік,  м. Єнакієво, Донецька обл., пауерліфтер-любитель

_______________________

маєш власні роздуми щодо тренігу? пиши нам: office@kulturizm.info