Юніор Святослав Федорич планує повернутися у змагальний бодібілдинг

Цей молодий киянин два роки тому у свої 20-ть років шокував своїми габаритами та був чи не одним з найпотужніших наймолодших культуристів країни. Згодом анонсував участь у своїх чергових змаганнях, підготував неймовірну форму, але незадовго до турніру зник.

Як з’ясував KULTURIZM.INFO, Святослав Федорич з 2015-ого взагалі відійшов від спорту. Проте після паузи атлет знову планує вийти на сцену. Ми вирішили запитати у Святослава, що з ним відбувалося увесь цей час.

Святослав, то коли ти виступав востаннє?

Це було у 2015-му, коли здобув перемогу на Чемпіонаті Києва та згодом України. Тобто вже більше ніж два роки я був осторонь спорту.

Чим ти займався?

Дуже гарне питання, проте відповідь на нього не така, яку б хотілося почути. Знаєте, кожен проходить свій власний шлях у цьому житті, та робить якісь кроки по ньому сподіваючись на краще.

Як би це не було смішно, я мріяв мати сім`ю, кардинально змінити свій спосіб життя, влаштуватися на гарну роботу та спробувати жити «по-новому». Дійшло до того, що я зовсім забув про те що я мріяв і ким хотів би бути.

Який я отримав досвід? Я можу відповісти таким кліше: «якщо маєте мрію, то ніколи її не відпускайте». Проте в цьому не має багато сенсу. Я багато разів чув ці слова раніше, проте справді зрозумів їх лише коли дійшов до повного відчаю, тільки тоді чуєш себе справжнього, і розумієш, що потрібно робити.

Ти весь цей час зовсім не тренувався? Як так?

Ну от так, десь зіграла свою роль втома, десь інші клопоти. Не думав про себе в цьому плані зовсім. Не бачив потреби. Багато людей живуть так роками, це їх вибір. Мені цей варіант точно не підійшов.

Ти казав, що так схуд, що важив всього 70 кг…

Вага була різною, бувало 102-104 кг, при відносній якості десь 98-99 кг. При повній відсутності занять та нормального харчування вага була десь 72 кг. Я навіть не зважувався тоді.

Яким я став… Знаєте, я колись почув дуже гарні слова про форму і спорт взагалі. Це сьогодні є, завтра вже немає. Цей спорт не у актуальній формі, він в голові у людини. А набрати м`язи та об`єми – це вже питання знань та правильного підходу. Головне – знайти для себе те, що буде спонукати тебе йти далі, тоді всі інші питання самі відпадають.

Чому ти не вийшов на сцену під час останньої підготовки? Причина була в тобі чи в тренері?

Звичайно, що в мені. Чесно кажучи, я таких людей, як мій тодішній тренер ніколи не зустрічав. Я цінив усю ту допомогу та час, який в мене вклали, проте сумніви щодо того чи все я роблю правильно мене ніколи не покидали.

Якщо людина має нереальну генетику, фінанси, допомогу, та має сумніви щодо цього всього – це заздалегідь провал. Як би її не «тягнули», вона все одно буде робити по своєму та шукати свій власний шлях. А якщо людина позбувається тих сумнівів, та задається метою та бажанням, то її і тягнути нікуди не треба, сам усе зробить. Така от філософія, поки сам не залізеш у це, нічого не зрозумієш хто б які слова не казав.

Коли ти вийдеш на сцену наступного разу?

Взагалі нічого казати не буду. Раніше було сказано занадто багато вже. Прийшов час не казати, а робити.

Зараз чимало спортсменів мігрують з федерації у федерацію. Де ти плануєш бути?

Планую там де і почав: звичайно ж федерація IFBB. Можна сказати, що там минуло моє дитинство.

Де ти тренуєш зараз клієнтів?

Працюю і тренуюсь у своєму рідному «Олімпі». Так, зараз я повернувся до тренерства, тож знайти мене можна саме там. Справді якесь магічне місце, де зникають усі зайві думки, що мені і потрібно на даний момент.

Розмовляв Роман Лавринюк для KULTURIZM.INFO

Схожi публикацii:

Залишити відповідь