Юрій Сологуб: Для мене бодибілдинг – це маленький світ, де є тільки я і знаряддя

Не так давно в соцмережах фото цього кремезного хлопця викликали велике обговорення: його форми вражають! Ще більший ажіотаж почався після того, як стало відомо скільки йому років.

Що ж, знайомтесь – це 20-ти річний Юрій Сологуб, російський спортсмен з П’ятигорська. Зараз він важить 93 кг, маючи зріст 167 см. А цього річ  цей досвідчений пауерлифтер вперше виступить на весняних змаганнях, але вже в якості бодібілдера.

Юра працює інструктором у спортзалі, допомагає іншим, проте зізнається: йому самому не вистачає грамотного тренера. Незважаючи на це, культурист самостійно йде до своєї мети і здаватися не збирається. Більше про себе і свого життя Юрій Сологуб розповів ексклюзивно kulturizm.info.

Я прийшов у спорт зал, коли мені було 16 років

Тоді я займався боротьбою та боксом і вже мав таку тіло будову, яка виділяла мене серед ровесників. Коли вперше пішов у спортзал я важив 59-61 кг, а вже в травні 83-84 кг і виконав КМС по пауерліфтингу.

Перший мій зал – це була така підвальна нещасна «качалка» з сирими стінами, іржавими залізом і без вентиляції. Це був «жорсткий» зал з відповідною атмосферою. Там я тоді почав займатися пауерліфтингом.

Потім до мене підійшов тренер, запропонував виступити на змаганнях і я погодився. Виступав у категорії 67 кг і посів четверте місце. Тоді я присідав 180 кг, виконував станову тягу з 150 кг і «жав» 125 кг. З часом були й інші змагання. Всього пауерліфтінгу я займався два роки, до 18-ти років.

Були невеликі проблеми з екіпіровкою, я не високий і маю більші  об’єми, ніж інші спортсмени в цьому спорті. Як наслідок, ці жимові майки мені просто не налазили на руки. А ще трохи тяжко мені давалася станова тяга.

Займаючись пауерліфтингом я завжди захоплювався бодибілдерами

Мені подобалися ці люди, їх зовнішність і те, чим вони займаються. Крім того, у мене завжди була тілобудова культуриста. А чим далі я заглиблювався в пауерліфтинг, тим менше він мені подобався. Зокрема, практично не будо конкуренції на змаганнях, в яких брав участь.

Після переходу на бодибідерські методики, нові тренування не стали проблемою, я завжди любив жорсткі заняття з повною віддачею. Крім того, раніше ніколи не зациклювався на трьох базових вправах, а розвивав й інші групи м’язів, інколи цього не знав навіть тренер. Звичайно, збільшилася кількість повторів, підходів і вже не тренуюся з такою величезною вагою як раніше.

Не будую собі якихось глобальних планів, а йду до мети поступово

Зараз готуюся до змагань з бодібілдингу в березні в Ростові і Краснодарі. Сподіваюся, що після цього почнеться моя кар’єра вже як професійного бодибилдера.

Зараз у мене найбільш розвинені м’язи рук, зокрема, біцепс, трицепс і плечі. Дуже сильно відставали м’язи грудей і спина. Якщо проблему з грудьми я вирішив, то тепер посилено працюю над спиною і ногами, які є слабкими.

Тренуюся по п’ятиденному спліті:

Пн: груди, плечі

Вт: спина, задня дельта

Ср: відпочинок

Чт: квадрицепс, гомілки

Пт: біцепс, трицепс, передпліччя

Сб: біцепс стегна, гомілку

Прес в міжсезоння я не треную, оскільки вважаю, що в цьому немає потреби.

Прокидаюся щоранку о 8.00 і лягаю спати приблизно в 23.00. Харчуюся кожні дві години, в день у мене виходить від 7 до 9 прийомів їжі. Хоча у мене шлунок працює добре, але вживати такий об’єм їжі важко, тим більше, що вона швидко «приїдається». Всього за добу з’їдаю 5300 калорій. У проміжках приймаю БЦА, звичайні амінокислоти, креатин, гейнер.

Навесні у мене буде перша «сушка». Я вже уявляю яким буде харчування, тренування та прийом добавок, хоча в мене такого досвіду не було.

Іноді люди на вулиці, які мене бачать «охають» і «ахають» від захвату, іноді показують пальцем і сміються. На жаль, є люди, які сприймають інших негативно, коли вони виділяються з натовпу. Тому вистачає як прихильників, так і ворогів.

Дуже шкода, що часто всі заслуги людини приписують виключно спортивному харчуванню або фармакології.

Найважливішим є харчування, тренування та відпочинок. Тому коли приймаєш стероїди або добавки, організм стає як губка: йому потрібне харчування, а якщо цього не буде, то тіло почне «їсти» саме себе.

На жаль, багато коли вживають такі препарати не усвідомлюють, що роблять. Дехто думає, що після уколу м’язи самі виростуть, а свою дупу ніхто надривати в залі не хоче, не хочуть прокидатися вранці і весь день є по вісім разів несмачну їжу. А потім скаржаться, що немає результату.

Я живу цим спортом, прокидаюся вранці, щоб піти в зал

Для мене бодібілдинг – це свій маленький світ, де є тільки я і знаряддя, і виконуючи вправи забуваєш про все інше. Мені подобаються тренування, це відчуття втоми … Я занадто далеко зайшов у цьому спорті, щоб залишити його, у мене таких думок навіть немає, адже все, що роблю звик доводити до кінця. Не можу сказати, що зараз задоволений своєю формою – я дуже вимогливий до себе і не вважаю себе чимось кращим за інших.

Живу сам, без батьків, тому доводиться якось крутитися, десь заробляти гроші, адже бодібілдинг не дешевий спорт і на ньому в Росії не заробиш, тому багато атлетів намагаються переїхати в інші країни. Якби у мене була можливість виїхати з Росії, я б навіть не замислювався!

Читачам kulturizm.info хочу побажати наполегливості

Якщо є мета – треба до неї йти незважаючи ні на що. Перешкоди для того і є, щоб їх долати і не зупинятися, а не плакатися. Все залежить від старань кожного: якщо ти хочеш бути кращим, ти таким будеш! І не треба перекладати все заслугу на фармакологію, бо до цього спорту потрібно підходити з розумом.

Підготував Антон Павленко, kuturizm.info

Схожi публикацii:

Залишити відповідь