НОВИНИ

5 причин зайнятися гирьовим спортом

В останні роки значно підвищився інтерес до одного з національних видів спорту – гирьового спорту. Збільшується тих, хто ним займається, організовуються групи та секції, проводиться велика кількість змагань різного масштабу. Однак поряд з великим числом шанувальників цього виду спорту знаходяться ще люди, які вважають його несучасним, малоефективним засобом фізичного виховання.

5 причин зайнятися гирьовим спортом

Відомо, що фізичні вправи, якщо вони не мають дві основні якості – доступність та ефективність, втрачають свою цінність як засобу фізичного виховання. У цьому аспекті ми спробуємо розглянути гирьовий спорт.

Чому варто займатися гирьовим спортом:

1. Достатня технічна простота виконуваних вправ. Згідно з діючими в даний час правилам змагань, в гирьовий спорт входять вправи: жим однієї гирі, поштовх двох гир і ривок однієї гирі. Все це вправи циклічного характеру, з тягарями порівняно невеликої ваги. Вони освоюються досить швидко, оскільки не пов’язані з яким-небудь безопорним переміщенням в просторі системи спортсмен – снаряд (як, наприклад, у важкій атлетиці) або складним переміщенням спортсмена (як у гімнастиці, акробатиці).

І хоча переміщення загального центру ваги є, воно відбувається в кожному циклі – вправи ідентично. Як показує практика, спортсмен із середнім рівнем фізичного розвитку опановує техніку вправ гирьового триборства протягом 4-6 місяців. Це дозволяє приділяти більше уваги розвитку і вдосконалення фізичних якостей.

2. Можливість займатися як в групах, так і індивідуально. Кращою формою організації занять спортом є заняття в навчальній групі, секції. Однак робота по змінах і багато інших видів трудової діяльності людини не дають можливості тренуватися в секції, в групі, а змушують переходити на індивідуальні заняття з періодичним контролем тренувальних планів досвідченим тренером. Для індивідуальних занять гирьовим спортом не потрібні спортивні зали, великі спортивні майданчики. Практично в будь-якому місці, де є вільна площа 4 – 5 м2, де можна піднімати гирі.

3. Простота матеріального забезпечення. У порівнянні з багатьма видами спорту гирьовий спорт найменш трудомісткий у матеріальному забезпеченні: гирі, костюм для тренувань і виступів – труси, майка, будь-які спортивні туфлі. Слід зазначити довговічність гир як спортивного снаряда. Практично у гир не обмежений термін експлуатації. Це створює значну перевагу гирьового спорту перед багатьма іншими, де потрібні великі витрати на матеріальне забезпечення занять.

Все, що стосується матеріального забезпечення, звичайно, слід розглядати дещо ширше. Гирьовикам потрібно займатися штангою, бігом, метанням, виконувати вправи на гнучкість, займатися лижним спортом та іншими видами, які зажадають додаткових матеріальних витрат.

4. Максимальне виключення випадків травматизму. Вивчення вправ гирьового триборства, участь у змаганнях не вимагають сторонньої страховки спортсмена. Виконання вправ не пов’язано з елементами ризику. Як правило, травми з’являються у вигляді зривів ділянок шкіри на долонях, що виникають з причини незадовільної підготовки снаряда для виконання вправ (ручка гирі повинна бути гладкою, ретельно відполірованою, що не має іржі); трапляються такі травми і при добре підготовлених  гирях, але це буває, як правило, після значної перерви у тренуваннях, коли «ослабли» кисті. Отже, природа травм у гирьовому спорті лежить не в самій суті гирьового спорту, а в побічних факторах, які можна виключити.

5. Широкий віковий діапазон атлетів. Цінність засобу фізичного виховання набагато зростає, якщо воно може бути використано людьми різних вікових груп. Гирьовий спорт як засіб фізичного виховання має таку цінність. Хоча питання про вікових межах занять гирьовим спортом в даний час ще не вивчений в повній мірі, однак практика показала, що вік атлетів коливається в досить широких рамках.

Розсунути, розширити вікові межі гирьовиків  – одна із сьогоднішніх проблем спорту. Дійсно, у багатьох видах спорту починати займатися в 16 – 17 років вважається безперспективним, а змагання з окремих видів спорту перетворилися на «дитячі змагання».

Основа гирьового спорту – дві фізичні якості: сила і витривалість, сплав яких дає нову якість – силову витривалість.

Не зменшуючи роль гнучкості, координації, швидкості в процесі занять гирьовим спортом, слід, однак, визнати, що у гирьовиків вони не виступають на перший план, як це ми спостерігаємо в гімнастиці, акробатиці, фігурному катанні і багатьох інших видах.

Як відомо, сила, витривалість розвиваються і удосконалюються в досить широких вікових межах, тому і спортивний результат у гирьовому спорті можна підвищувати більш тривалий час і в більш широкому віковому діапазоні.

Наш експеримент

Засіб фізичного виховання може мати всі ті позитивними якості, про які було сказано вище, що якщо його тренувальний ефект буде низький, якщо воно не буде надавати бажаного впливу на організм займається, то в цілому ціна такого засобу буде низькою.

Визначити вплив різних засобів фізичного виховання можна шляхом гирьовиків і порівняльного зіставлення результатів тестування при занять різними видами вправ.

Протягом кількох років ми досліджували  (на базі Воронезького сільськогосподарського інституту) вплив занять гирьового спорту на розвиток основних фізичних якостей. Туди входили: крос 1000 м, біг 100 м, підтягування, стрибків у довжину з місця. З числа студентів першого курсу були сформовані три навчальні групи – дві експериментальні (по 19 чоловік) і одна контрольна (21 осіб) з однорідними фізичними показниками. Заняття проводилися 2 рази на тиждень по 2 год! Заняття в контрольній групі організовувалися за загальноприйнятою програмою з фізичного виховання для вузів, в експериментальних – за розробленою нами програмою з гирьового спорту.

У процесі 2-річних занять здійснювалися вимірювання показників розвитку основних фізичних якостей. Контроль проводився за обов’язковими контрольними нормативами вузівської програми з фізичного виховання, а саме: крос 1000 м, підтягування на перекладині, біг 100 м, стрибки в довжину з місця. Були отримані такі дані.

Вихідний середній результат у кросі на 1000 м в експериментальних групах був 3 хв 48 с, у контрольній – 3 хв 45 с. Після закінчення першого року навчання результати виросли. В експериментальних групах – до 3 хв у контрольній – до 3 хв 13 с. Після 2 років занять цей результат підвищився в експериментальних групах до 3 хв 2с, в контрольній – до 3 хв 9с.

У підтягуванні на перекладині результат змінювався таким чином. Через рік занять вихідні середні результати піднялися відповідно до 8,8 в експериментальних групах і до 8,38 у контрольній. По завершенні спостережень в кінці другого року навчання результати в експериментальних групах зросли до 9,25 рази.

Динаміка результату у стрибках в довжину з місця виглядала так. Початковий середній результат в експериментальних групах був 204 см, в контрольній – 203,7 см. Після року занять він підвищився в експериментальній групах до 211,2 см, в контрольній – до 207,2 см, а в кінці другого року занять дійшов у експериментальних групах до 213,3 см, в контрольній – до 210,3 см.

У всіх видах випробувань результат експериментальних груп був вищим, аніж результат контрольної групи. Абсолютний приріст результатів в окремих видах випробувань склав: у бігу на 100 м -0,96 с у гирьовиків, тоді як в контрольній групі – 0,86 с; в кросі -0,46 з в експериментальній групі і 0,36 с в контрольної ; у стрибках у довжину з місця -9,3 см і відповідно 6,6 см, у підтягуванні 3,58 рази у гирьовиків, в контрольній групі – 2,45 рази.

Як відомо, важливим показником є ​​загальна фізична працездатність у спортсменів. Найбільш високі її величини звичайно відзначаються у представників видів спорту циклічного характеру. Вправи гирьового спорту мають циклічний характер, тому ми зробили припущення, що працездатність спортсмена-гирьовика знаходиться на високому рівні.

Отже, гирьовий спорт як засіб фізичного виховання цілком доступний широкому колу людей. Його доступність полягає в можливості індивідуальних занять, достатньої технічної простоти вправ, нескладності матеріального забезпечення, можливості тренуватися і виступати в змаганнях людям різного віку. Заняття гирьовим спортом сприяють розвитку основних фізичних якостей, позитивно позначаються на підвищенні фізичної працездатності організму в цілому. Все це дає підставу вважати гирьовий спорт ефективним засобом фізичного виховання.

В. І. Воропаєв, Воронезький сільськогосподарський інститут імені К. Д. Глінки. Важка атлетика 1984. Фото ideasport.kharkov.ua

Пов’язані статті

6 Comments

  1. Блин,крайне не согласен с тем,что техническая сторна выполнения упражнений очень простая. Сам довольно давно занимаюсь ГС (а раньше занимался пауэром) и могу утверждать что в ГС гораздо более сложная техника чем в пауэре.
    Статья очень хорошая. Стоит еще отметить что в Америке гиревой спорт официально ввели во многих военных частях и при подготовке пожарных частей.

  2. Блин,крайне не согласен с тем,что техническая сторна выполнения упражнений очень простая. Сам довольно давно занимаюсь ГС (а раньше занимался пауэром) и могу утверждать что в ГС гораздо более сложная техника чем в пауэре.
    Статья очень хорошая. Стоит еще отметить что в Америке гиревой спорт официально ввели во многих военных частях и при подготовке пожарных частей.

  3. ну, я тоже не согласен, но если понять,то все получится,
    я технику освоил за месяц, а за 9месяцев уже КМСа делать буду!

  4. ну, я тоже не согласен, но если понять,то все получится,
    я технику освоил за месяц, а за 9месяцев уже КМСа делать буду!

  5. Только секс и ананизм укрепляют организм!!!

  6. Ну почему же не зрелищный? Для кого как. Я вот и полюбил гирю, когда пацаненком еще увидел соревнования. А разве можно назвать незрелищным гиревое жонглирование? Это очень эффектно. А доступность ну это же самый доступный вид спорта!

Залишити відповідь

Back to top button